За останні два роки водне законодавство України зрушило з мертвої точки сильніше, ніж за попереднє десятиліття. Базовий закон про водовідведення набрав чинності ще у 2023-му, але саме 2025–2026 роки принесли конкретику: нові правила нормування скидів, зміни до порядку видачі дозволів на спецводокористування і законопроєкт, який підтягує українські стандарти під директиви ЄС. Для власника чи проєктувальника очисних споруд це не абстрактна юридична тема — від неї напряму залежить, які параметри закладати в нове будівництво і що перевіряти при реконструкції.
Базовий закон вже діє — і саме він задає рамку
Закон «Про водовідведення та очищення стічних вод» ухвалили ще у січні 2023-го, чинності він набрав 7 серпня того ж року. Розробляли його під вимоги Директиви Ради 91/271/ЄЕС про очистку міських стічних вод, тож логіка там європейська: обов’язкове вторинне очищення для населених пунктів понад певний поріг, локальні очисні споруди для окремих споживачів, чіткіший розподіл відповідальності між централізованим і нецентралізованим водовідведенням. Хто не встиг ознайомитись із цим законом раніше — саме зараз варто, бо всі наступні зміни 2025–2026 років добудовуються поверх нього, а не замінюють його.
Грудень 2025: нові правила нормування зворотних вод
10 грудня 2025 року Кабмін ухвалив постанову №1626, яка набрала чинності 16 грудня і застосовується з 2026 року. Вона змінює саме той механізм, з яким стикається кожен, хто скидає стічні води у водні об’єкти: порядок нормування складу зворотних вод, процедуру контролю і — що особливо відчутно на практиці — порядок отримання й переоформлення дозволів на спеціальне водокористування.
Для підприємств це означає жорсткіші вимоги до лабораторного контролю і до того, як обґрунтовується кожне дозвільне рішення. Якщо раніше можна було подати розрахунок і отримати дозвіл без глибокої аналітики, то тепер контролюючі органи очікують більш детального обґрунтування показників. На практиці це означає одне: перед переоформленням чи отриманням нового дозволу варто заздалегідь перевірити, чи відповідає фактичний склад стоків після ваших очисних споруд заявленим у документації цифрам, а не покладатися на розрахунки п’ятирічної давнини.
Червень 2025: уточнення індивідуальних технологічних нормативів
Трохи раніше, у червні 2025-го, набула чинності постанова №648, яка внесла зміни до порядку 2002 року щодо нормативів гранично допустимого скидання. Змінився, зокрема, перелік документів, які потрібно подавати для встановлення індивідуальних технологічних нормативів використання питної води — це стосується підприємств житлово-комунального господарства та тих, хто надає послуги централізованого водопостачання й водовідведення. Дрібниця на перший погляд, але саме через цей перелік документів найчастіше застрягають заявки на переоформлення дозволів.
Законопроєкт про гармонізацію зі стандартами ЄС
Окремо варто стежити за законопроєктом, який Верховна Рада вже ухвалила в першому читанні — він вносить зміни одразу до трьох законів: «Про водовідведення та очищення стічних вод», «Про питну воду та питне водопостачання» і «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг». Мета — привести національне законодавство у відповідність до директив ЄС щодо очищення міських стічних вод і якості питної води, як і передбачено Угодою про асоціацію. Документ ще опрацьовується до другого читання, тож остаточний текст може змінитися, але напрямок руху зрозумілий: стандарти якості очищення й контролю будуть наближатися до європейських, а не пом’якшуватися.
До чого тут нове будівництво і реконструкція КОС
Усі перелічені зміни напряму зачіпають два сценарії — проєктування нових очисних споруд і реконструкцію застарілих. У межах виконання Угоди про асоціацію діє (і продовжує впроваджуватися) державна програма технічної модернізації підприємств водовідведення, орієнтована на конкретні цільові показники за популяційним еквівалентом обслуговуваного населення:
– населені пункти з популяційним еквівалентом до 5 000 — системи нецентралізованого водовідведення для збирання, транспортування й очищення стоків;
– від 5 000 до 10 000 — централізоване водовідведення з первинним очищенням;
– від 10 000 і вище — централізоване водовідведення з повним циклом очищення, включно з біологічним етапом.
Це означає, що при проєктуванні нових КОС чи реконструкції старих потрібно одразу закладати технологічну схему під ту категорію, до якої фактично належить об’єкт — а не копіювати типовий проєкт п’ятнадцятирічної давнини. Для об’єктів понад 10 000 населення вторинне (біологічне) очищення вже не опція, а обов’язкова вимога, і саме на це варто орієнтуватися, коли складається технічне завдання на реконструкцію.
Якісні показники після очистки: що перевіряти
Українське законодавство не встановлює єдиної універсальної цифри для всієї країни — конкретні гранично допустимі скиди (ГДС) розраховуються індивідуально для кожного випуску залежно від категорії водного об’єкта, його асиміляційної здатності та чутливості територій нижче за течією. Але набір показників, які контролюються, залишається стандартним і саме на нього варто орієнтуватись і при новому будівництві, і при реконструкції:
– завислі речовини — базовий показник механічного очищення, перше, що перевіряють контролюючі органи;
– БСК5 і ХСК — показники органічного забруднення, які напряму залежать від ефективності біологічного ступеня очищення;
– азот (загальний, амонійний) і фосфор — саме ці показники найчастіше не витримують застарілі споруди, спроєктовані без окремого ступеня денітрифікації чи дефосфатизації;
– залишкові показники після знезараження — контролюються окремо, оскільки процес знезараження гіпохлоритом натрію сам по собі є джерелом залишкового хлору, який теж нормується.
Якщо споруди, які плануєте реконструювати, історично не мали окремих вузлів видалення азоту й фосфору — саме зараз, коли норми доопрацьовуються в бік ЄС-стандартів, розумно закладати ці вузли одразу, а не через два-три роки повторної реконструкції.
Що робити власнику очисних споруд просто зараз
Перевірте дату останнього переоформлення дозволу на спецводокористування — якщо документ отримувався до грудня 2025-го, є сенс звірити його з новим порядком постанови №1626 ще до планового переоформлення. Якщо плануєте нове будівництво чи реконструкцію КОС — закладайте технологічну схему під категорію об’єкта за популяційним еквівалентом, а не під мінімально необхідний на сьогодні набір споруд. І тримайте руку на пульсі законопроєкту про гармонізацію зі стандартами ЄС — навіть у першому читанні він вже дає чітке уявлення, куди рухаються вимоги на найближчі роки.
Якщо потрібна консультація щодо відповідності ваших очисних споруд чинним і майбутнім вимогам — зверніться до нас, ми допоможемо розібратися з технічним завданням на проєктування чи реконструкцію з урахуванням актуального законодавства.
